На фоні теперішніх подій із пандемією, мітингами про високі тарифи на комуналку, люди почали забувати про війну на Донбасі, яка досі триває і залишається найболючішою проблемою для громадян України.
Все почалось ще у квітні 2014 року, коли російські диверсійні групи захопили українські міста Донецької та Луганської області. Те, що відбувається зараз на сході України можна назвати як завгодно – АТО, агресія, гібридна війна, але від цього це не перестане бути війною. Наша війна з російськими окупантами є війною за незалежність та територіальну цілісність української держави. Шкода, що й досі черговий президент не може мирно врегулювати конфлікт. Україна є і повинна залишатися цілісною державою. Влада повинна зробити все можливе для мирного врегулювання конфлікту. Інакше Росія та її війська будуть захоплювати ще більше територій і тоді контролювати ситуацію стане ще важче. Наша держава і надалі буде втрачати своїх синів та дочок, своїх захисників, які зараз мужньо стоять на захисті кордонів. І в кожного з них є надія на те, що завтра настане мир і вони зможуть повернутися живими до своїх домівок, обійняти рідних та близьких. І згадуючи своїх побратимів, які не повернулися, впевнитися у тому, що вони загинули не дарма. Жоден із держслужбовців до кінця не розуміють людських втрат. Ніякі матеріальні відшкодування чи слова підтримки та співчуття не замінять життя близьких і рідних. Ніхто не має права забирати життя іншого, бо немає більшої цінності у світі, ніж людське життя.
Ми повинні усвідомити, що жертви будуть, вони вже є. Але це жертви, які додаються до Небесної Сотні, що загинули на Майдані, які боролися за нашу Батьківщину. За 6 років війни на сході України загинуло близько 13 тисяч військових, понад 30 тисяч поранених. Через війну вимушені були покинути свою домівку приблизно 2 мільйони осіб. Більше 40 тисяч житлових будинків зруйновано. Також знищено багато шкіл, садків через що діти не мають змоги навчатися.
Окрім вище наведених наслідків війни на сході України виникає також багато економічних та екологічних проблем, які погіршують соціальне становище людей, рівень та умови життя. Економіка Донбасу повністю зруйнована. Багато потужних заводів вивезено на територію Росії. В період війни влада вирішує питання фінансування армії, ведеться активна допомога біженцям. Проте, велику увагу також потрібно звернути на стан навколишнього середовища, який за роки війни значно погіршився та може перетворитися на загрозу соціального характеру. У зв’язку з руйнацією промислових комплексів є велика загроза для життя та здоров’я людей. Тому влада повинна приділити увагу для вирішення наслідків війни.
Проблемою для чиновників є також врегулювання повноцінного обміну полоненими. Багато наших співвітчизників було несправедливо захоплено російськими агресорами. Місяцями, роками вони перебували у полоні. Друзі та рідні добивалися їх повернення на Батьківщину, в свою чергу влада робила все можливе задля звільнення полонених. Багато увя’язнених вже вдалося повернути додому і процес обміну триває і до тепер. Проте, країна агресор вкотре блокує процес обміну полоненими. Цим самим порушуючи мирні угоди.
За період війни кожен українець мав би набути військовий досвід на навчаннях підрозділів територіальної оборони. А держава мала б стати злагодженою, де кожен знає свою роль. Натомість, влада перетворила війну на політичне гасло.
Ми – українці повинні цінувати свою державу, бути готовими її захищати. В свою чергу державні органи повинні якнайкраще забезпечувати людські права і свободу, приділяти особливу увагу на забезпечення потреб армії, на її патріотичне виховання.