У Дніпрі відкрили виставку “Була висока трава”, присвяченій жертвам нацизму.

Виставку організовано за кошти Німецького федерального фонду “Пам*ять, відповідальність і майбутнє”. В експозиції детально представлено 29 історій сучасників, які є героями та 75 років тому постраждали від нацизму. Вони вижили, а, отже, перемогли цим самим диктатуру. Серед них можна зустріти: в*язнів концтаборів та гетто, військовополонені, примусові працівники і окупанти.

Людмила Слєсарєва, реальна історія з життя якої також має своє місце у експозиції, ще у 1943 році опинилася у концтаборі. На той момент їй було всього лиш 7 років. За її словами, тоді на вихідні вона разом із братом та тіткою поїхали до батьківського будинку, який знаходився в Ігрені. З Ігрені їх втрьох у великих вагонах повезли на примусову працю до Німеччини. А їх мати, яка залишилась у Дніпрі, потрапила до радянського табору.


«У нас у таборі було п'ятеро дітей, троє з яких були семирічними. Діти ці не робили. Моєму братові було 14 років — він працював на рівні з іншими. Бригаду цю виводили на роботу на залізничну дорогу, і увечері приводили», - розповідає Людмила.

Назву виставці “Була висока трава” дала одна із учасниць проекту, яка саме так описує тодішню вій ну. Адже, в той час трава слугувала для неї схованкою.

«Це люди з різних категорій жертв нацизму, ми намагалися показати увесь спектр людей, котрі постраждали під час Другої світової війни, від ромів до в'язнів концтаборів, гетто, військовополонених. Це люди з різних регіонів України. Є діти війни, є люди трошки старші. Є люди, які постраждали від двох режимів: нацистського і радянського», - так, власне, описала виставку її авторка Олеся Харченко.

На даний момент, виставку у Дніпрі можна переглянути у музеї “Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні” до 1 лютого. Її вже було презентовано у Києві, на черзі - інші міста України та Німеччина.