Омбудсмен з прав дитини Анна Кузнецова заявила про дефіцит психологів в школах. За її словами, через відсутність фахівців майже 100% школярів піддаються цькуванню. При цьому просто збільшити штат співробітників шкіл не представляється можливим: для початку потрібно повністю поміняти процес підготовки шкільних психологів, а також підняти їм зарплати.

Майже 100% школярів піддаються цькуванню з боку однолітків під час навчання, підрахували фахівці центру вивчення і моніторингу мережі молодіжного середовища. При цьому шкільних психологів, здатних допомогти у вирішенні цієї проблеми, в навчальних закладах категорично не вистачає.

«Темпи збільшення числа психологів в школах залишають бажати кращого - збільшення за рік всього лише на 4,8%. Хоча запит на них величезний. Саме психологи можуть діагностувати конфлікт на ранній стадії, що дозволяє не доводити ситуацію до крайності», - каже омбудсмен.

Питання якості роботи психологів в школах - ще серйозніше, ніж здається на перший погляд. За підсумками перевірок шкільних служб та конфліктних комісій співробітники апарату відзначили формалізм роботи цих фахівців через неправдоподібні показники, які фіксують служби: один-три конфлікти на рік. При цьому більшість шкільних психологів вважають за краще звітувати керівництву тільки в позитивному ключі, замовчуючи серйозні проблеми.

«Ситуація з роботою над конфліктами у школярів складається драматично. І ніякі сучасні комісії у справах неповнолітніх нікому не допомагають, все це застаріло. У нас все тільки затушовується і виливається в позитивні доповіді в департамент освіти. Ми навіть втратили прекрасне, щоб було в минулому - раніше були хоча б педагоги, які працювали з конфліктами. А зараз мало того, що цього немає, так ще й досі не створено нічого нового», - висловила свою думку конфліктолог, педагог і громадський діяч Ірина Дережова.

Як виявилося, фахівці навіть не мають необхідного інструментарію для роботи з дітьми: ні теоретичного, ні практичного. Коли відбувається конфлікт між двома дітьми, шкільний психолог починає втручатися і постійно отримує «удар по рукам», тому що підключаються батьки дітей, адміністрація, різні інстанції, з якими психолог не може нормально взаємодіяти через відсутність повноважень.

Такий тиск, безперечно, відбиває у фахівців бажання працювати в школах, впевнена Дережова. Тому зараз туди йдуть працювати тільки ті, хто хоче захистити кандидатську дисертацію: за визнанням самих психологів, вони спокійно пишуть роботу, нікуди не втручаються і доповідають в департамент освіти, що в школах все прекрасно. І тільки батьки знають, що це не так - вони бачать своїх дітей, які страждають від депресії.

«Потрібна зовсім інша підготовка шкільних психологів - їх потрібно навчати актуальній конфліктології. Більш того, самих педагогів також потрібно навчати сучасним методикам вирішення конфліктів і категорично заборонити закопувати виникаючі ситуації вглиб заради красивих рапортів», - радить Дережова.

Нарощування штату фахівців в області психології необхідно в будь-якому випадку - має бути присутня індивідуалізація в роботі з дітьми з опорою на психотип кожного окремого школяра. Такий підхід допоможе не тільки викорінювати цькування, але і прискорить адаптацію дітей в колективі. Психологів в один час дуже сильно скоротили. Тепер новий склад Міністерства освіти більш предметно займатиметься цією роботою. Тут потрібно не починати знову і реформувати, а розвивати цей напрямок заново.

В першу чергу, експертам, які проводять реформи в цій галузі, варто задуматися про підвищення зарплат шкільних психологів.

Аналіз показує серйозний дефіцит фахівців подібного профілю в регіонах. Він багато в чому пов'язаний з рівнем оплати праці, який нижче, ніж у вчителів. Ситуація пандемії повинна прискорити прийняття рішень по зміцненню системи корекції труднощів у навчанні і соціальної адаптації. Вона, звичайно, не може грунтуватися тільки на роботі психологів - важливо вибудувати взаємодію з сім'ями.